Лабораторія астрометрії

Лабораторія астрометрії створена в січні 2014 року на основі відділу астрометрії.

Головні напрямки наукової діяльності

• Створення каталогів положень і власних рухів зір.
• Пошук подвійних систем коричневих карликів та визначення параметрів цих систем
• Астрометрія Сонячної системи.
• Спостережні архіви та бази астрономічних даних; організація та підтримка УкрВО - української віртуальної обсерваторії. З 2011 року організаційним та керуючим центром Української Віртуальної Обсерваторії (УкрВО) — була лабораторія астроінформатики, функції якої з 2016 року передані в лабораторію астрометрії. УкрВО - добровільне об’єднання астрономічних обсерваторій України, – спрямоване на створення віртуальної інфраструктури цифрових астрономічних баз даних, засобів пошуку та обробки інформації, використання сукупності як архівних, так і сучасних спостережень в науковому та освітньому процесах. В рамках УкрВО створено та активно функціонує Об’єднаний цифровий архів (ОЦА) астронегативів і ПЗЗ спостережень; декілька різнотипних баз даних: спектральних фотографічних спостережень, база біографічних даних «Астрономи України», програмне забезпечення LINUX-MIDAS-ROMAFOT для астрометричної та фотометричної обробки оцифрованих зображень астроплатівок, а також портал УкрВО (http://www.ukr-vo.org). УкрВО є членом Міжнародного альянсу віртуальних обсерваторій.

Спостережна база

• Меридіанний аксіальний круг з ПЗЗ-приймачем (F=2.3 м, D=18 см).

Наукові доробки 2011-2015 рр.

Мета досліджень: Створення каталогів зоряних даних для дослідження кінематики і структури зоряних систем, зокрема розсіяних зоряних скупчень та зір з великими власними рухами; розповсюдження системи ICRF/Hipparcos на зорі до 17m (V); пошук подвійних систем коричневих карликів та визначення параметрів цих систем; астрометрія малих тіл Сонячної системи.

Методи дослідження: Збір астрометричних і астрофізичних даних в існуючих каталогах з метою створення компілятивних каталогів спеціального призначення; зоряно-статистичний аналіз створених каталогів; астрометрична обробка фотографічних та ПЗЗ спостережень небесних об’єктів; субмілісекундна астрометрія на телескопах класу 8-10 м; експериментальні й теоретичні дослідження.

Результати дослідження: На основі каталогів 2MASS і PPMXL створено каталог 2MAst, який включає високоточні координати і власні руху в системі ICRS і зоряні величини в ІЧ смугах J, H, Ks для 470 мільйонів зірок з граничною зоряною величиною Ks ~ 18. Використовуючи каталог 2MAst в якості інструменту, ми виконали глобальний огляд MWSC (Milky Way Star Clusters) всіх відомих на даний момент скупчень і кандидатів у скупчення в Галактиці, та провели пошук нових скупчень. Підтверджено наявність 3210 зоряних скупчень, з яких 3012 є розсіяними скупченнями, 147 - кульовими, 51 - зоряними асоціаціями. Для всіх 3210 скупчень однорідним чином визначені популяційні (комплексні ймовірності приналежності зірок до скупчення), структурні (розміри, приливні параметри), просторово-кінематичні (відстані, почервоніння, власні рухи, променеві швидкості), астрофізичні (вік, інтегральні зоряні величини) параметри скупчень . Тим самим нами заповнені існуючі прогалини в списках зоряних скупчень Галактики, які налічували на сьогодні близько 2200 об'єктів, і у всіх типах їх параметрів. Вибірка MWSC досягає як центральних частин Галактики, так і її самих зовнішніх частин, повнота досягається в межах 2 кпк від Сонця. Віки досліджених скупчень покривають повний інтервал віку від одного мільйона років до граничного віку Галактики. Такий повний всенебесний огляд виконаний вперше в світі і в даний час не має ні кількісних, ні якісних аналогів.

Виконана серія надточних астрометричних спостережних програм на телескопі VLT з камерами FORS2 та HAWK-I та телескопі GTC з камерою OSIRIS з метою виявлення супутників коричневих карликів та визначення параметрів орбіт і мас компонентів систем карликів. Точність астрометрії становить 0.1 mas для зірок 17-18 величини. Відкрито дві нові подвійні системи та отримано їх параметри, а для подвійної системи карликів Luhman16 доведено відсутність існування задекларованого третього компонента з гігантською масою. Визначені тригонометричні паралакси понад 20 карликів з відносною похибкою 0.2%. Встановлено, що імовірність присутності гігантських планет з масами ≥5 мас Юпітера на проміжних відстанях 0.01 – 0.8 А.О. на орбітах навколо М8 – L2 карликів становить 9%. Створено каталог власних рухів та паралаксів 12000 зірок в діапазоні зоряних величин І=16 – 22^m, причому точність визначення паралаксів зірок з І~16 – 18^m становить ~0.1 mas. Досягнута точність астрометричних вимірювань значно перевищує відомі в світі результати.

Виконано обробку унікального масиву спостережень по програмі ФОН (1980–1994) що містить близько 2400 платівок для схилень від -2° до +90° та одержано дві версії каталогу північного неба. Версія каталогу ФОН 2.0 містить понад 15 млн. зір всього північного неба з похибками координат та фотометрії σ_RA cos DEC = σ_DEC ± 0.2”, σ_B = ± 0.14^m для зірок з В~14-15^m. Створена також версія каталогу ФОН 2.1, що містить 2 млн. зір для схилень від +58° до +90° з покращеною точністю координат та фотометрії σ_RA cos DEC = σ_DEC ± 0.2”, σ_B = ± 0.10^m для зірок з B~14-15^m.

За ПЗЗ-спостереженнями 2001-2015 рр. на меридіанному аксіальному крузі (МАК) зір екваторіальної зони створено каталоги КМАС2 та КМАС3 положень та величин V загальною кількістю 3 млн.140 тисяч зірок та галактик до 17^m (V) у зоні схилень від 0 до +5.5º. Точність положень та фотометрії відповідає сучасним світовим стандартам.

Поповнювався каталог даних зір з великими власними рухами. На даний момент каталог містить записи для 4 млн. 500 тис. зір та 879 посилань на каталоги та інші джерела, знайдені в публікаціях. Створено унікальне програмне забезпечення для астрометричної обробки сканів зоряних полів. Програми широко застосовуються для астрометричних досліджень, які грунтуються на ПЗЗ- та фотографічних спостереженнях в астрономічних закладах України.

Наукова співпраця

• НДІ "Миколаївська астрономічна обсерваторія" МОН України.
• Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету імені Л.Мечнікова.
• Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету імені І.Франка.
• Центр астрономічних даних Інституту астрономії РАН (м. Москва, Росія).

СПІВРОБІТНИКИ ЛАБОРАТОРІЇ