НОВЕ НА САЙТІ


16.03.17::: На сторінці вченого секретаря оновлене посилання на останню версію Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".


31.01.17::: В розділі ЩО, ДЕ, ЯК?, а також на сторінці АКІОЦ розміщена інструкція з запуску програм на кластері ГАО.


22.12.16::: На сторінці відділу АКІОЦ розміщений звіт відділу за 2016 рік.


07.11.16::: В розділі МОНОГРАФІЇ додані підручник Ю. Кудрі, І. Вавилової "Позагалактична астрономія: КНИГА 1. ГАЛАКТИКИ: основні фізичні властивості" та книга колективу авторів відділу фізики планет "Дослідження з фізики планетних атмосфер та малих тіл Сонячної системи, екзопланет та дискових структур навколо зір".


31.03.16::: В розділі ЩО ДЕ ЯК? можна знайти інструкції щодо налаштування принтера загального користування, встановленого в бібліотеці ГАО.


14.03.16::: Тепер на сайті можна виконувати пошук по наших періодичних виданнях


  • Khomenko E.V., Vitas N., de Vicente A., et al.Numerical simulations of quiet Sun magnetic fields seeded by the Biermann battery. 2017,A&A,V.604,A66, 8 pp. 2017A&A...604A..66K
  • Santamaria I.C., Khomenko E.V., de Vicente A., et al.High- frequency waves in the corona due to null points. 2017,A&A,V.602,A43, 5 pp. 2017A&A...602A..43S
  • Felipe T., Khomenko E.,Dependence of sunspot photospheric waves on the depth of the source of solar p- modes. 2017,A&A,V.599,L2, 4 pp. 2017A&A...599L...2F
  • Khalack V.R., Thibeault C., Gallant G.,Project VeSElkA: abundance analysis of chemical species in HD 41076 and HD 148330. 2017,MNRAS,Vol.471,is.1,p.926-940. 2017MNRAS.471..926K
  • Nemeth P., Vennes S., Khalack V.,An unusual white dwarf star as a surviving remnant of a subluminous type Ia supernova. 2017,Science,Vol.357,Is. 6352,p.680-683. 2017arXiv170805568V
  • Karachentsev I.D., Makarova L. N., Karachentseva V.E.,DDO 161 and UGCA 319: an isolated pair of nearby dwarf galaxies. 2017,MNRAS,Vol.469,is.1,p.L113-L117. 2017MNRAS.469L.113K

 

 

Login Form

ЛІТОПИС ГАО

2004 року до ювілею ГАО було видано книгу-літопис «60 років Головній астрономічній обсерваторії НАН України». Швидко проминули ці 10 років. До нового 70-літнього ювілею було вирішено підготувати продовження Літопису за останні 10 років. Вашій увазі пропонується кінцевий варіант літопису "Головна астрономічна обсерваторія НАН України між двома ювілеями: 2004—2014 роки"

ПОСИЛАННЯ


::: Англомовне видання "Кінематики і фізики небесних тіл" на сайті видавництва PLEIADES


Random photo

gao_panorama_2.jpg

Відділ фізики космічної плазми

Історична довідка

Завідувач відділу − доктор фіз.-мат. наук О. Н.  Кришталь.

Відділ був створений доктором фіз.-мат. наук, професором А. К. Юхимуком 1992 року на базі наукової групи “Космічна електродинаміка” та лабораторії космічних променів. З 2009 року завідувач відділу доктор фіз.-мат. наук О.  Н.  Кришталь. В 2013 р. на базі відділу і лабораторії космічних променів, а також відділу теоретичної астрофізики астрономічної обсерваторії КНУ ім. Т. Г. Шевченка створено спільну науково-дослідну Лабораторію релятивістської астрофізики та фізики космічної плазми.

ПРОВІДНІ СПЕЦІАЛІСТИ:

О. Н. Кришталь, завідувач відділу, доктор фіз.-мат. наук;

Ю. В. Кизьюров, старший науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

П. П. Маловічко, старший науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

А. Д. Войцеховська, старший науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

С. В. Герасименко, науковий співробітник, кандидат фіз.-мат. наук;

 

ГОЛОВНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Плазмові явища в іоносфері та магнітосфері Землі, у сонячному вітрі та в атмосфері Сонця
    1. Теорія збудження плазмових нестійкостей в космічних умовах (кінетика та магнітна гідродинаміка).
    2. Теоретичні дослідження нелінійної взаємодії хвиль у космічній плазмі.
    3. Теорія нагріву плазми та прискорення заряджених частинок у магнітосфері Землі та атмосфері Сонця.
    4. Трансформація та перенос хвильової енергії в космічній плазмі.
    5. Турбулентність слабко іонізованої плазми.
  • Сонячні і галактичні космічні промені (лабораторія космічних променів)
    1. Пошук точних аналітичних розв’язків кінетичного та дифузійного рівнянь переносу.
    2. Поширення сонячних космічних променів у міжпланетному середовищі.
    3. Поширення й прискорення галактичних космічних променів в астрофізичних об’єктах.
  • Поширення метагалактичних та галактичних космічних променів, прискорених ударними хвилями в міжзоряному та міжгалактичному середовищах, та вплив залишків наднових та зоряного вітру на прискорення частинок до надвисоких енергій

ГОЛОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ОТРИМАНІ У ВІДДІЛІ

Фізика космічної плазми

  • Розвинуто теорію появи і розвитку дрібномасштабних нестійкостей плазмових хвиль в хромосфері активної області на Сонці в передспалаховому стані. В рамках розвинутої теорії досліджено появу передвісників спалахового стану в мікрохвильовому випромінюванні активної області.
  • У рамках кінетичної теорії плазми, з врахуванням скінченності ларморівського радіуса іонів та іонно-циклотронної частоти, отримано рівняння, що описують збудження, нелінійну еволюцію і затухання кінетичних альвенівських хвиль (КАХ).
  • Побудовано детальну протонну модель сонячних спалахів, у якій глобальна енергизація спалахової плазми відбувається через проміжну турбулентність КАХ, збуджену протонним пучком. Досліджено лінійні і нелінійні аспекти імпульсного виділення енергії під час сонячних спалахів.
  • Досліджено нелінійну стадію перемішування фаз в альвенівських хвилях, а також конкуренцію зіткненного затухання, беззіткненного затухання Ландау і нелінійного затухання фазово-перемішаних альвенівських хвиль у короні Сонця.
  • Розвинуто теорію нелінійної параметричної взаємодії низькочастотних хвиль з врахуванням скінченності ларморівського радіуса іонів та інерції електронів у космічній плазмі.
  • У квазігідродинамічному наближенні отримано аналітичний вираз для просторового спектра плазмових неоднорідностей, які генеруються в нижній іоносфері Землі внаслідок турбулентного перемішування.
  • Розглянуте чисельне моделювання просторової та часової еволюції електронного пучка з врахуванням кулонівських зіткнень та збудження ленгмюрівських хвиль внаслідок плазмово пучкової нестійкості. З даних розрахунків знайдено спектр усередненого потоку електронів, який був співставлений зі спектром жорсткого випромінювання сонячних спалахів, що надає міжнародна місія RHESSI.

Космічні промені

  • Уперше отримано точний аналітичний розв’язок нестаціонарного кінетичного рівняння переносу (лінійного рівняння Больцмана) у випадку одного й трьох просторових вимірів.
  • Здобуті результати поповнили наявний склад фундаментальних розв’язків основних рівнянь математичної фізики. Їх можна використати в задачах про розсіювання світла на частинках пилу, в одношвидкісній теорії переносу нейтронів, у теорії розсіювання радіохвиль на плазмових неоднорідностях, в теорії поширення гама-випромінювання від потужних нестаціонарних астрофізичних об’єкт та при дослідженні поширення високоенергійних частинок від метагалактичних джерел.
  • На базі здобутих результатів закладені основи теорії поширення сонячних космічних променів (КП) у сонячному вітрі, що дало змогу дослідити еволюцію в часі й просторі енергетичних спектрів сонячних КП. Це дозволило пояснити поведінку показників спектра КП, з’ясувати вплив тривалості прискорення КП в джерелі на розподіл КП на орбіті Землі, отримані з експерименту.
  • Отримано просторово енергетичний розподіл галактичних КП в сучасній моделі геліосфери з врахуванням стоячої ударної хвилі, геліопаузи. Розподіл частинок низької енергії відповідає вимірюванням, які проведені на космічних місіях “Вояджер”.
  • Розроблений метод розв’язку граничних задач модуляції галактичних КП, який базується на аналітичній теорії збурень при умові малості анізотропії. Це дало змогу суттєво розширити клас задач, що можуть бути розв’язані аналітично.
  • Розроблено й запропоновано механізм прискорення космічних променів, який є комбінацією механізмів Фермі 1-го та 2-го роду.
  • Отримано спектри і розподіл галактичних КП, прискорених в залишках наднових, на базі статистичного прискорення і дифузійного поширення частинок.

ДИСЕРТАЦІЙНІ ТА ДИПЛОМНІ РОБОТИ, ВИКОНАНІ У ВІДДІЛІ

Дисертації на здобуття звання доктора фіз.-мат. наук − 2.

Дисертації на здобуття кандидата фіз.-мат. наук − 18.

Дипломні роботи − 28.

НАУКОВЕ СПІРОБІТНИЦТВО

  • Головна астрономічна обсерваторія РАН (Санкт-Петербург, Росія)
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
  • Інститут космічних досліджень НАН України та Державного космічного агентства України (Київ, Україна)
  • Радіоастрономічний інститут НАН України (Харків, Україна)
  • Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна (Харків, Україна)
  • Інститут земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль РАН (ІЗМІРАН) (Троїцьк, Росія)
  • Інститут експериментальної фізики Словацької Академії наук (Кошице, Словаччина)
  • Центр плазмової астрофізики Католицького університету (Левен, Бельгія)
  • Всесвітній інститут з дослідження навколишнього космічного середовища Аделаїдського університету (Аделаїда, Австралія)
  • Національний інститут астрофізики, оптики та електроніки (Пуебла, Мексіка)
  • Кримська астрофізична обсерваторія (Науковий, Крим, Україна)
  • Шеффілдський університет (Шеффілд, Великобританія)
  • Університет Глазго (Глазго, Великобританія)
  • Бельгійський інститут космічної аерономії (Брюссель, Бельгія)